ТОП 15 університетів України: за результатами вступної кампанії 2026

Forbes Ukraine проаналізував дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти та склав ренкінг університетів за кількістю заяв від вступників. У 2026 році університети отримали близько 1,2 млн заяв — на 28% більше, ніж роком раніше. Це найвищий показник за останні п'ять років і вже близько до рівня рекордного 2021-го. 

Змінилася й сама карта популярності української вищої освіти.

Західні університети посилюють позиції

Вісім із 15 найпопулярніших університетів країни розташовані у західних областях.

Ренкінг Forbes цього року очолила Львівська політехніка, яка отримала 60 402 заяви — на 39% більше, ніж торік. На другому місці Львівський національний університет імені Івана Франка з 47 064 заявами та приростом на 6%. Третю позицію посів КПІ імені Ігоря Сікорського — 40 023 заяви, що на 38% більше за показник 2025 року.

КНУ імені Тараса Шевченка цього разу опинився на четвертому місці. До університету подали 34 174 заяви, приблизно на 1% менше, ніж торік. Далі йдуть Державний торговельно-економічний університет із 26 563 заявами та приростом на 7%, Харківський національний університет імені Каразіна з 24 784 заявами й зростанням на 23% та Чернівецький національний університет імені Федьковича, який отримав 23 913 заяв — на 10% більше, ніж роком раніше.

Ці цифри показують, що йдеться не лише про косметичні перестановки всередині звичного списку. Львівська політехніка за рік додала майже 17 000 заяв, а КПІ — понад 11 000. Водночас КНУ, попри практично незмінний результат, уже не втримав місце в першій трійці.

Географія попиту теж змінюється. Кількість столичних університетів у топ-15 скоротилася із шести до п'яти, тоді як вісім позицій посідають заклади із західних областей. 

Помітно зросла й популярність технічної освіти. Луцький національний технічний університет отримав майже на 50% більше заяв, ніж торік, Львівська політехніка — на 39%, а КПІ — на 38%. При цьому середній конкурсний бал у всіх трьох закладах дещо знизився. 

Найдинамічніше серед університетів із топ-15 зросла Одеська юридична академія. За підрахунками Forbes, вона отримала на 74% більше заяв і піднялася із 16-го на 10-те місце. Києво-Могилянська академія, навпаки, зупинилася за крок до першої п'ятнадцятки, хоча кількість заяв до неї за рік зросла на 40%. 

Кількість заяв — ще не показник якості

Такі ренкінги добре показують попит, але їх важливо правильно читати. Велика кількість заяв не означає автоматично вищу якість освіти. На вибір вступників впливають безпекова ситуація, місце розташування університету, набір спеціальностей, вартість навчання, можливості для працевлаштування та багато інших факторів.

Те саме правило працює і при виборі школи. Один показник рідко дає повну картину, але відкриті дані допомагають значно швидше звузити коло варіантів.

Наприклад, на EdTopUA можна порівнювати школи, ліцеї та гімназії за результатами НМТ не лише на рівні всієї України, а й окремого міста чи населеного пункту. Сервіс також дозволяє фільтрувати заклади за типом і формою власності та переглядати базову інформацію про конкретну школу. 

Це особливо корисно для батьків, які обирають школу не в Києві чи іншому великому місті. Рейтинг можна відкрити навіть для окремих невеликих населених пунктів і побачити, які місцеві заклади мають результати НМТ та яке місце посідають у своєму населеному пункті. 

Звісно, результат НМТ також не варто перетворювати на єдиний критерій. Високий бал випускників багато говорить про академічні результати, але не відповідає на всі питання про атмосферу в школі, педагогів, навантаження чи комфорт конкретної дитини. Натомість у поєднанні з іншою інформацією це вже значно корисніша основа для вибору, ніж лише відгуки знайомих або репутація закладу.

Освітній вибір дедалі більше спирається на дані

Ренкінг показує, наскільки швидко можуть змінюватися освітні уподобання навіть на рівні найвідоміших університетів країни. Заклади, які роками сприймалися як безумовні лідери, поступаються позиціями, тоді як регіональні та технічні університети нарощують попит.

Для майбутніх студентів це ще одна причина не обмежувати вибір кількома звичними назвами. А для батьків молодших школярів логіка схожа — оцінювати варто не бренд закладу сам по собі, а доступні дані та конкретні результати.

Тому такі інструменти, як EdTopUA, можуть бути корисними ще задовго до вступної кампанії. Вони дають змогу побачити освітню картину свого міста або населеного пункту, порівняти школи за однаковими показниками й уже після цього детальніше вивчати кілька закладів, які справді підходять дитині.

Зрештою, і університетський ренкінг Forbes, і рейтинги шкіл демонструють одну просту зміну. Освітній вибір поступово стає менш інтуїтивним і дедалі більше спирається на дані. І це, мабуть, одна з найкорисніших тенденцій для самих вступників та їхніх батьків.